Site Loader

ПРЕС-ПОВІДОМЛЕННЯ

22 лютого 2020 року Рада Азербайджанців України, з участю політичних, громадських і наукових діячів та молоді, проводить Міжнародну наукову конференцію «Ходжалинська трагедія: історичні передумови, причини, наслідки та правова оцінка» з нагоди Дня пам’яті жертв геноциду азербайджанців в місті Ходжали Азербайджану. Історія цієї трагічної  події починається з початку XIХ ст., коли азербайджанці почали зазнавати  фізичного знищення та тортур з боку вірменських шовіністичних збройних сил, які, за підтримки Російської імперії, зокрема царського режиму, діяли під безглуздим гаслом про створення своєї країни за рахунок загарбання чужих територій на Південному Кавказі та очищення цих територій від місцевого азербайджанського населення.

З метою здійснення цього плану та внаслідок дій вірменських шовіністичних та терористичних сил, які стали безпосередньою причиною депортації 2 млн. і загибелі 1,5 млн. азербайджанців та руйнування їхніх осель, було знищено багато історичних пам’яток і культурних цінностей.

Користуючись тим, що ці акти знищення та депортації азербайджанського населення зі своїх рідних земель не отримали своєї належної політичної та правової оцінки, вірменські шовіністичні сили продовжували свої терористичні  дії і за совєтських часів. Одвічні азербайджанські історичні території Гьойча, Зангязур та інші, згідно з рішенням центральної влади СРСР, було передано Вірменській РСР, а Нагірний Карабах залишився в Азербайджані й 1923 р. отримав статус автономної області. Скориставшись цим статусом, вірменські сепаратисти посилили свої дії проти Азербайджану. Варто зазначити, що упродовж 1948–1953 рр.  правлячі кола Вірменської РСР, за підтримки центральних органів влади ЦК КПРС та СРСР, учиняли масові депортації азербайджанців з їхніх історично-етнічних земель на адміністративній території Вірменської РСР. Одним із свідчень таких подій є архівний документ «Постановление № 4083 о переселении колхозников и другого азербайджанского населения из Армянской ССР в Кура-Араксинскую низменность Азербайджанской ССР»  Ради міністрів СРСР від 23 грудня 1947 р. (Москва, Кремль), спрямоване на заселення на відповідних землях і в оселях переселених людей вірмен з інших країн. Зазначимо, що з 1988 р. сепаратистський рух вірменських шовіністів з метою відокремлення Нагірного Карабаху від Азербайджану за підтримки центральної влади СРСР і, зокрема, КДБ, набув нової сили. 

У теперішній час 20% території Азербайджану, включаючи Нагірний Карабах і 7 сусідніх районів, перебувають під окупацією вірменських збройних загонів; більше мільйона азербайджанців було виселено насильницьким способом  з території Вірменії та з окупованих нею азербайджанських територій.

Щоб уявити собі масштаб злочину проти азербайджанців і про те, як вірменські збройні загони здійснювали свої плани масового вбивства-геноциду азербайджанців, достатньо згадати трагедію 26 лютого 1992 р. в м. Ходжали у Нагірному Карабасі. Під час цих подій, що стали однією з найстрашніших трагедій за всю історію людства, було вбито 613 мирних азербайджанців (зокрема 63 дитини та 106 жінок); 487 чоловік були скалічені;  150 людей зникли безвісти; 1 275 мешканців – літніх людей, дітей, жінок  ­­̶  потрапили в полон, де зазнали жахливих знущань, катувань і зневаги.

Парламент Азербайджанської Республіки ухвалив спеціальну декларацію та  звернувся до Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Ради Європи, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Співдружності Незалежних Держав та інших міжнародних організацій з проханням визнати зазначену трагедію, скоєну вірменськими шовіністами та сепаратистами, геноцидом азербайджанців.

Ми, азербайджанці-громадяни України, звертаємося  до Верховної Ради  України з проханням офіційно визнати зазначений вище факт – фізичне знищення та тортури  азербайджанців у м. Ходжали  ̶  та вжити відповідні міжнародні правові заходи з метою звільнення азербайджанських земель, які перебувають наразі під окупацією Вірменії, а також визнати останню державою-агресором, повернути  депортованих азербайджанців у свої рідні оселі та забезпечити територіальну цілісність Азербайджанської Республіки, яка засуджує анексію Росією Автономної Республіки Крим і є стратегічним партнером України, що також зіткнулася з аналогічною проблемою. Принагідно зазначимо, що тільки у 2019 році у зоні здійснення Операції Об’єднаних сил (ООС) загинули 110 воїнів української армії, а сотні українських азербайджанців гідно служать в лавах з метою звільнення незаконно загарбаної території України.

ПРЕС-СЛУЖБА

Press Release

On 22 February 2020 the Council of Azerbaijanians in Ukraine, with participation of political, public and scientific leaders and young people, holds the International Scientific Conference “Khojaly Tragedy: its historic preconditions, causes, results and the legal assessment” to commemorate the Day of Genocide of Azerbaijanians in Khojaly Town. The history of this tragic event originated at the beginning of the 19th century, when Azerbaijanians started to be subjected to physical termination and tortures by Armenian chauvinistic military forces, who acted under a stupid motto of establishing its own country through invasion onto territories of other countries located in the Southern Caucasus and through lustration of the local population there from Azerbaijanians; the said chauvinistic forces were supported in that by the Russian Empire, particularly by the tsarist regime of that one,.

Aiming at the implementation of this plan and resulting from the actions pf the Armenian chauvinistic and terrorist forces, 2 million Azerbaijanians people were deported and 1.5 million were killed, while their homes were ruined and a lot of historical monuments and cultural values were destructed.  

As the said acts of the extermination and deportation of the Azerbaijanian population from their native lands were not assessed properly politically and legally, the Armenian chauvinistic forces kept on their terroristic actions during the Soviet period. The everlasting Azerbaijanian historical territories Gioicha, Zangiazur and others, according to a decision of the central authorities of the USSR, were transferred to the Armenian SSR, while the Nagorny Karabakh remained in Azerbaijan and was granted the status of an autonomous region in 1923 got the status of an Autonomous Oblast. Armenian separatists got advantage of that status and strengthened their actions against Azerbaijan. It is worth noting that during 1948–1953 the ruling circles of the Armenian SSR, being supported by the central bodies of the Central Committee of the CPSU and USSR, deported Azerbaijanians massively from their historically ethnical lands on the administrative territory of the Armenian SSR. An archival document proving that kind of actions is “Resolution # 4083 on a resettlement of collective farmers and other Azerbaijanian population from the Armenian SSR onto the Kura-Araxin Plain in the Azerbaijanian SSR” of the Council of the Ministers of the USSR from 23 December 1947 (Moscow, the Kremlin), the purpose of which was to settle the corresponding lands and the homes of the resettled people with Armenians from other countries. We let you know that from 1988 the separatist movement of Armenian chauvinists, being supported by the central power of the USSR, particularly of the KGB, aimed at the separation of the Nagorny Karabakh from Azerbaijan, got a new level of activity.    

At the present time 20% of the territory of Azerbaijan, including the Nagorny Karabakh and 7 neigbour regions, have been occupied by Armenian armed detachments; above 1m of Azerbaijanians were forced to resettle from the territory of Armenia and from the Azerbaijanian territories occupied by Armenia.  

To imagine the scales of the crime against the Azerbaijanians, and how Armenian military detachments performed their plans of massive genocide murder of Azerbaijanians, it is sufficient to recall the tragedy on 26 February 1992 in the town of Khojaly in the Nagorny Karabakh. During those events that became one of the most scaring tragedies in the humanity history, 613 peaceful Azerbaijanians were killed (among them 63 kids and 106 women); 487 people were injures; 150 people got missed; 1,275 inhabitants – aged people, children, women ­­̶ were taken prisoners and underwent terrible mocking, humiliation, tortures and insults.

The Parliament of the Azerbaijanian Republic approved a special declaration and addressed the United Nations Organisation, Organisation for Security and Cooperation in Europe, Council of Europe, Parliamentary Assembly of the Council of Europe, Commonwealth of Independent States and other international organisations with a request to recognize the above said tragedy caused by the Armenian chauvinists and separatists the genocide of Azerbaijanians.

We, Azerbaijanian citizens of Ukraine, address you with a request to recognize the above said fact – the physical destruction and tortures of Azerbaijanians in the town of Khojaly – and undertake the proper international legal measures, so as to liberate the Azerbaijanian lands being occupied now by Armenia, as well as to recognize the latter country a country-aggressor, and to return the deported Azerbaijani in their native homes and provide the territorial integrity of the Azerbaijanian Republic, which accuses the annexation by Russia of the Autonomous Republic of Crimea, and is a strategic partner of Ukraine, which faced a similar problem. Also we should like to add that in the area of the implementation of Operations of the Joint Forces of Ukraine 110 worriers of the Ukrainian Army were killed only in 2019, and hundreds of Ukrainian Azerbaijanians serve with dignity in ranks of the Joint Forces, so as to liberate the illegally occupied territory of Ukraine.  

PRESS SERVICE

ПРЕСС-СООБЩЕНИЕ

            22 февраля 2020 года Рада Азербайджанцев Украины, с участием политических, общественных и научных деятелей и молодежи, проводит Международную научную конференцию «Ходжалинская трагедия: исторические предисловия, причины, последствия и правовая оценка» по случаю Дня памяти жертв геноцида азербайджанцев в городе Ходжалы Азербайджана. История этого трагического события начинается с начала XIХ в., когда азербайджанцы начали испытывать физическое уничтожение и пытки со стороны армянских шовинистических вооруженных сил, которые, при поддержке Российской империи, в частности царского режима, действовали под бессмысленным лозунгом о создании своей страны за счет захвата чужих территорий на Южном Кавказе и очистки этих территорий от местного азербайджанского населения.

            С целью осуществления этого плана и в результате действий армянских шовинистических и террористических сил, которые стали непосредственной причиной депортации 2 млн. и гибели 1,5 млн. азербайджанцев и разрушения их домов, было уничтожено много исторических памятников и культурных ценностей.

            Пользуясь тем, что эти акты уничтожения и депортации азербайджанского населения из своих родных земель не получили своей надлежащей политической и правовой оценки, армянские шовинистические силы продолжали свои террористические действия и в советские времена. Извечные азербайджанские исторические территории Гьойча, Зангязур и другие, согласно решению центральной власти СССР, были переданы Армянской ССР, а Нагорный Карабах остался в Азербайджане и в 1923 г. получил статус автономной области. Воспользовавшись этим статусом, армянские сепаратисты усилили свои действия против Азербайджана. Стоит отметить, что на протяжении 1948-1953 гг. правящие круги Армянской ССР, при поддержке центральных органов власти ЦК КПСС и СССР, совершали массовые депортации азербайджанцев из их историко-этнических земель на административной территории Армянской ССР. Одним из свидетельств таких событий является архивный документ «Постановление № 4083 о переселении колхозников и другого азербайджанского населения из Армянской ССР в Кура-Араксинскую низменность Азербайджанской ССР» Совета министров СССР от 23 декабря 1947 г. (Москва, Кремль), направленное на заселение на соответствующих землях и в домах переселенных людей армян из других стран. Отметим, что с 1988 г. сепаратистское движение армянских шовинистов с целью  отделения Нагорного Карабаха от Азербайджана при поддержке центральной власти СССР и, в частности, КГБ, получил новую силу.

            В настоящее время 20% территории Азербайджана, включая Нагорный Карабах и 7 соседних районов, находятся под оккупацией армянских вооруженных отрядов; более миллиона азербайджанцев были выселены насильственным способом с территории Армении и из оккупированных ею азербайджанских территорий.

            Чтобы представить себе масштаб преступления против азербайджанцев и о том, как армянские вооруженные отряды осуществляли свои планы массового убийства геноцида азербайджанцев, достаточно вспомнить трагедию 26 февраля 1992 г. в г. Ходжалы в Нагорном Карабахе. Во время этих событий, ставших одной из самых страшных трагедий за всю историю человечества, были убиты 613 мирных азербайджанцев (в том числе 63 ребенка и 106 женщин); 487 человек были искалечены; 150 человек пропали без вести; 1 275 жителей – пожилых людей, детей, женщин – попали в плен, где испытали ужасных издевательств, пыток и унижений.

            Парламент Азербайджанской Республики принял специальную декларацию и обратился к Организации Объединенных Наций, Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе, Совету Европы, Парламентской Ассамблеи Совета Европы, Содружеству Независимых Государств и другим международным организациям с просьбой признать указанную трагедию, совершенную армянскими шовинистами и сепаратистами, геноцидом азербайджанцев.

            Мы, азербайджанцы-граждане Украины, обращаемся к Верховной Раде Украины с просьбой официально признать указанный выше факт – физическое уничтожение и пытки азербайджанцев в г. Ходжалы – и принять соответствующие международные правовые меры с целью освобождения азербайджанских земель, находящихся в настоящее время под оккупацией Армении, а также признать последнюю государством-агрессором, вернуть депортированных азербайджанцев в свои родные дома и обеспечить территориальную целостность Азербайджанской Республики, осуждающую аннексию Россией Автономной Республики Крым и является стратегическим партнером Украины, также столкнулась с аналогичной проблемой. Также отметим, что только в 2019 году в зоне осуществления Операции Объединенных сил (ООС) погибли 110 воинов украинской армии, а сотни украинских азербайджанцев достойно служат в рядах с целью освобождения незаконно захваченной территории Украины.

            ПРЕСС-СЛУЖБА